https://drive.google.com/file/d/13yrI_ELsJXu4NFVEA7DBpMma5c6mUaTs/view?usp=sharing

Упровадження STEM-освіти в умовах Нової української школи

ПЛАН

проведення засідання педагогічної ради № 6 від 26.03.2021 року

«Упровадження STEM – освіти в умовах Нової української школи»

Мета педагогічної ради:

·        Познайомити педагогів з основними аспектами STEM – освіти ;

·        Формувати у педагогів навички застосування елементів STEM – освіти в педагогічній діяльності;

·        Формувати творчість педагогів, комунікативну компетентність, уміння працювати в команді.

Форма проведення: педрада – аукціон педагогічних ідей.

І. Вправа «Снігова куля».

Мета: сприяє створенню комфортної атмосфери.

Пропонується першому учаснику назвати своє ім’я та свою мрію, другий учасник називає ім’я та мрію попереднього учасника, а потім називає своє ім’я та свою мрію і так далі.

ІІ. Вправа «Дерево пізнання»

Мета: з’ясувати очікування  членів педагогічної ради, визначити питання, на які необхідно звернути увагу.

Члени педради записують на кольорових  стікерах бажані результати педради.

ІІІ. Вступне слово заступника директора з навчально- виховної роботи.

    Шановні колеги! На сьогоднішньому засіданні педагогічної ради ми розглянемо питання , яке сьогодні дуже актуальне – впровадження  в освітній процес  STEM – освіти, одного з елементів продуктивного навчання.

    Великий педагог А. Дістервег зазначав «Сумне явище, коли голови учнів наповнені чи малою кількістю знань, але вони не навчились їх застосовувати». Спостерігаючи за стрімким розвитком технологій, важко передбачити, яким буде світ, навіть в недалекому майбутньому.

   Чи здатна сучасна школа підготувати школярів до опанування спеціальностей майбутнього, адаптації до швидких змін?  Відповіддю на це запитання та допомогою у його вирішенні може стати STEM – освіта.

   Після підписання Меморандуму про створення Коаліції STEM – освіти 16 вересня 2015 року в Києві, питання впровадження елементів STEM – освіти та STEAM- освіти в сучасній школі набуло актуальності. Саме їх впровадження має стати пріоритетним напрямом у вирішенні проблеми збільшення інтересу дітей до спеціальностей майбутнього.

    Абревіатура STEAM  розшифровується як: S – природничі науки,  T – технології, E – інженерія або технічна творчість, А – мистецтво, М – математика. Спочатку цей підхід мав назву просто STEM, без творчої складової. Але мистецтво дуже важливе для всебічного розвитку, тому було вирішено додати в абревіатуру букву А.

   STEAM- освіта  - це комплексний міждисциплінарний підхід , який поєднує в собі природничі науки з технологіями, інженерією, мистецтвом і математикою, акцентований на розв’язанні життєвих завдань, де всі предмети взаємопов’язані й інтегровані в єдине ціле.

   Основна мета STEAM – освіти  - розвиток творчого мислення, навичок використання інженерного підходу до розв’язання реальних завдань, розуміння важливості дизайну, усвідомлення ролі технології у їх вирішенні.

   В основі STEAM – методики є практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок, використовуючи наявний науковий та творчий потенціал.

   Навички критичного мислення та глибокі знання отримані в результаті навчання за STEAM, дозволяють дитині вирости новатором – двигуном розвитку людства.

   Математика є унікальним засобом формування не тільки освітнього, а й розвивального та інтелектуального потенціалу особистості. Чітка логічна система міркувань, точність, лаконічність мови, систематична послідовна аргументація – усе це сприяє вихованню розумової культури учнів, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі й гуманітарних.

  Елементи STEAM -  освіти можна використовувати під час розв’язуванні математичних задач, в проектній роботі та в позаурочній діяльності.

    У методичних рекомендаціях щодо розвитку STEM – освіти в закладах загальної  середньої освіти та позашкільної освіти наголошується « Однієї з форм STEM – навчання є уроки, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків і сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці. Ефективним засобом формування компетентностей є проектна діяльність. Виконання STEM – проектів передбачає інтегровану, дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом учителя – ментора.

IV. Вправа «Займи позицію»  (робота в групах).

Мета: виявити відношення членів педради до інноваційних технологій навчання, зокрема STEM-  освіти.

Членам педради пропонується записати всі переваги інноваційних технологій навчання, зокрема STEM-  освіти та їх недоліки, висловити свою думку щодо свого відношення до інноваційних технологій.

V. Практична частина.  Аукціон педагогічних ідей.

Шановні колеги! Ви опрацювали основні аспекти STEM – освіти під час проведення засідань методичних об’єднань, підготували  свої пропозиції щодо застосування елементів STEM – технологій в освітньому процесі. Тож розпочнемо аукціон.

·        Презентація методичного об’єднання вчителів початкових класів.

·        Презентація методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу.

·        Презентація методичного об’єднання вчителів природничо – математичного  циклу.

Отже, шановні колеги, ми з вами познайомилися з елементами досвіду  впровадження елементів STEM – технологій наших педагогів та заслухали пропозиції щодо активізації їх застосування. Всі пропозиції були прийняті.

VI. Технологія «Кубування».

1.     Дайте визначення STEM – освіти.

2.     Дайте визначення STEAM – освіти.

3.     Які навчальні предмети можна об’єднати для ефективного застосування STEM – технологій?

4.     Назвіть переваги STEM – освіти.

5.     Назвіть недоліки  STEM – освіти.

6.     Чи змінили Ви свою позицію щодо ефективності застосування STEM – технологій  в  освітньому процесі?

VII. Прийняття ухвали педради.

https://drive.google.com/drive/folders/10wL4mp5eUeZEnuH7b-qT7GBuW5g2bLGg?usp=sharing

Засідання педагогічної ради

https://drive.google.com/drive/folders/1K1alBUSlfFwZYhebH0XPPjb6nksqwfvc?usp=sharing

План проведення педагогічної ради

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1. шановні колеги. Ми зібралися, щоб провести нараду за темою……

2. Мета педради  практикувати моделювання життєвих ситуацій…
3. працюємо за планом   (План на дошці).

4. З вашого дозволу дозвольте мені коротко сказати про головне. ( вступне слово)

5. Надалі:

5.1. Переходимо до  першого пункту плану і надамо слово дітям.

5.2. Моделювання життєвих ситуацій (доповідач Патріна Н.А.)

5.3. Попередження та розв’язання конфлiктiв сеpед педагогів. (доповідач

Паролова Л. О.)

5.4. Слово дітям

6. ПРОЕКТ РІШЕННЯ ПЕДРАДИ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ (пропозиції щодо проекту рішення).   

Актуальність

•Важливим складником професійної компетентності вчителя є комунікативна діяльність

•У педагогічній науці накопичено значний досвід підготовки вчителя до комунікативної діяльності - сутність педагогічної взаємодії розглядали І. Бех, А. Бойко, А. Бодальов, С. Гончаренко, В. Кан-Калик, В. Сухомлинський, О. Федій та ін.

проблема актуальна, але недостатньо досліджена

 - «свобода», «гуманізм», «дитиноцентрованість», «особистісна орієнтованість», «суб’єкт-суб’єктний підхід», «емпатія», «діалогічність», «співробітництво», «педагогічна взаємодія», «толерантність» є поняттями комунікативної сфери.

Комунікація

•Комунікація (від лат. communicatio – єдність, передача, з’єднання) –  процес обміну інформацією

 «компетентність»

•- рівень поінформованості фахівця у своїй діяльності.

• – це результат професійного досвіду, що забезпечує глибоке знання своєї справи, сутності роботи, що виконується, способів та засобів досягнення цілей, здатність правильно оцінювати професійну ситуацію, що склалася, і приймати у зв’язку з цим потрібне рішення

•Компетенція – це визначена норма стосовно неперервної освіти, яка задається освітніми стандартами та використовується для формування вимог до результатів навчання.

Професійно-педагогічна комунікативна компетенція вчителя

•виявляється в особистісному аспекті спілкування, комунікативному аспекті (обмін інформацією та її розуміння), інтегративному аспекті (взаємодія партнерів у ході спільної діяльності), перцептивному аспекті (сприймання одним партнером по спілкуванню іншого).

•Аксіологія (ахіо – цінність, logos– вчення) – це вчення про цінності, їх сутність, форми і способи ціннісного проектування людиною своїх життєвих устремлінь у майбутнє.

комунікативні уміння не можна набути теоретично.

•Метод кейс-стаді (від англ. casestudy – «вивчення ситуації»), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій, який передбачає навчання на конкретних прикладах. Кейс – це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що містить структурований опис ситуацій, запозичений з реальної практики і моделює життєві ситуації. 

КЗ «КОСТОГРИЗІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ»

Ухвала

педагогічної ради № 4 від 03.02.2021 року

«Соціально-комунікативна компетентність вчителя»

1.     Адміністрації школи:

1.1.         Створювати у закладі освіти умови для партнерської взаємодії педагогів, здобувачів освіти та батьків.

Постійно

1.2.         Надавати практичну допомогу вчителям для створення партнерської взаємодії в освітньому процесі.

Постійно

1.3.         Активізувати співпрацю педагогічного колективу з органами батьківського самоврядування

Протягом року

2.        Заступнику директора з виховної роботи Кудрі А.В. провести  з вчителями тренінг «Розвиток уміння працювати в команді».

До 15.03.2021 року

3.        Заступнику директора з виховної  роботи Кудрі А.В. та соціальному педагогу Шешені М.С.:

3.1.         Опрацювати з педагогами моделі спілкування вчителів зі здобувачами освіти.

До 10.03.2021 року

3.2.          Підготувати методичні рекомендації педагогам  з питання створення партнерської взаємодії під час освітнього процесу.

До 15.03 2021 року

4.        Соціальному педагогу  Шешені М.С. провести з педагогами соціологічні дослідження (тести) «Рівень комунікативного контролю у спілкуванні» та

     « Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації».

До 01.03.2021 року

5.        Класним керівникам створювати  умови для партнерської взаємодії у класному колективі.

Постійно